як це трапляється

наклеваться

1) (стр. з.) - а) см. Надклёвываться (под Надклёвывать); б) накльовуватися, бути накльовуваним, накльованим, понакльовуваним и т. п.; в) карбуватися, накарбовуватися, бути карбованим, накарбовуваним, на[по]карбованим. Срв. Наклёвывать;

2) (досыта, сов.) наклюватися, надзьо[ю]батися, (о мног.) понакльовуватися, понадзьо[ю]буватися. [Він пшениці наклюється, водиці нап'ється (Чуб. V)].

II. Наклёвываться, наклюнуться -

1) (о птенце в яйце) на(д)кльовуватися, на(д)клюнутися, (о мног.) пона(д)кльовуватися. [Коли наклюнулося, то й вилупиться (Номис). Курча надкльовується з яйця (Сл. Ум.). Яйця всі вже понакльовувалися (Богодух.)];

2) (о рыбе) заїдати, заїсти, накльовуватися, наклюнутися. [Коли поплавець дрижить, це значиться, що риба заїдає; а як заїсть, то поплавець упірне в воду (Звин.)];

3) (перен.) накльовуватися, наклюнутися, закльовуватися, заклюнутися; (случаться) траплятися, трапитися. [Піду, може де робота яка наклюнеться (М. Грінч.). Це питання поки-що тільки закльовується (Рада)]. Ему -ется хорошее место - йому накльовується (трапляється) гарна посада.

* * *

1) накльо́вуватися, наклю́нутися

2) (подвёртываться, намечаться) трапля́тися, тра́питися; підвертатися, підверну́тися, накльо́вуватися, наклю́нутися

3) страд. несов. накльо́вуватися, надзьо́буватися, надзю́буватися

открыться

1) відкриватися, відкритися, від[роз]чинятися, від[роз]чинитися, відхилятися, відхилитися, (о мног.) повідкриватися, повідчинятися, порозчинятися, повідхилятися, (гал.) роз[о]творятися, роз[о]творитися; (о чём-л. закрытом) відтулятися, відтулитися, відтикатися, відіткнутися; (о чём-л. завешанном) відслонятися и відслонюватися, відслонитися [Завіса (запона) відслонилася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]гортатися, від[роз]горнутися (о замкнутом) від[роз]микатися, від[роз]імкнутися. Окно не -вается - вікно не від[роз]чиняється. У него -крылись глаза - в його или йому розплющились очі на що, у його или йому полуда спала з очей;

2) кому, перед кем - відкриватися, відкритися кому, перед ким, виявлятися, виявитися кому [Виявлюсь йому сам. Дуже цікавого їм нічого не виявилось], об'являтися, об'явитися кому, перед ким, звірятися, звіритися кому, перед ким з чим; (обнаруживаться) викриватися, викритися. [Воно викриється, хто це зробив (Грінч.)]. Срв. Обнаруживаться, -житься. -ся перед кем - розгортатися, розгорнутися перед ким. [Якийсь дивний рай розгорнувся перед її душею (Н.- Лев.)]. Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности - перед вами блискуче поле розгортається для громадської діяльности. Перед ними -лось небольшое озеро - перед їми (ними) стало (розгорнулось) невеличке озеро. Отсюда -вается прекрасный вид на море - звідси розгортається чудовий вигляд на море. Будущее -лось перед ним - майбутнє (прийдешнє) відкрилось (виявилось) перед їм. Всё -лось - усе виявилось. Я хочу -крыться вам - я хочу звіритися вам (перед вами) з чим. -крылся заговор - викрито змову. -вается случай - випадає оказія; трапляється оказія, випадок;

3) (находиться) відкриватися, відкритися, з[від]находитися, з[від]найтися, від[ви]шукуватися. -ваются новые источники нефти - з[від]находяться нові джерела нафти;

4) (об открытиях, изобретениях) винаходитися, винайтися;

5) (заводиться) відкриватися, відкритися, закладатися, закластися и заложитися. -лась техническая школа - відкрилася (заклалася) технічна школа. Новая трамвайная линия -кроется в недалёком будущем - нова трамвайна колія пройде незабаром; (начинаться) починатися, початися. -крылось трамвайное движение - почався трамвайний рух. -крылись военные действия - почалися воєнні (військові) дії;

6) (публично) відкриватися, відкритися. [Відкрився партійний з'їзд]. В городе -лась холера - в місті показалася (об'явилася, прокинулася) холера. -вается случай - випадає (трапляється) нагода (оказія). -вается (освобождается) место управляющего - звільняється місце управителя.

* * *

несов.; сов. - откр`ыться

1) відкрива́тися, відкри́тися и повідкрива́тися; відтуля́тися, відтули́тися, відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися; відчиня́тися, відчини́тися и повідчиня́тися, відхиля́тися, відхили́тися; розгорта́тися, розгорну́тися; розкрива́тися, розкри́тися; розплю́щуватися, розплю́щитися; викрива́тися, ви́критися

2) (рассказывать о себе, признаваться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, відкрива́тися, відкри́тися

дворічний; який трапляється (відбувається) два рази на рік

* * *

рідкісний; що трапляється (зустрічається) рідко

* * *

1. n

випадок, пригода, подія

2. adj

1) випадковий

2) що відбувається (трапляється)

* * *

1) який відбувається, поточний; який трапляється

2) випадковий

1) випадковий; рідкісний

2) що іноді трапляється; нерегулярний, несподіваний

3) призначений для випадкового (допоміжного) використання; підсобний; запасний

4) філос. оказіональний

* * *

1) який трапляється, має місце час від часу; нерегулярний

2) рідкий, нечастий, випадковий

3) приурочений до певної події

4) призначений для випадкового або підсобного використання (про столи, стільці); підсобний, запасний ( іноді складений); додатковий

5) cпeц. оказіональний

1. n

1) лишок; надлишок, зайвина

2) доплата

3) військ. переліт (снаряда)

4) рад. перехід на прийом

2. adj

1) верхній

2) вищий, вищестоящий

3) зайвий

4) надмірний

3. adv

указує на:

1) рух через щось

2) широкий характер дій

3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору

4) наближення до певного місця, до якоїсь особи

5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі

6) лишок, зайвину

7) завершеність дії

8) закінчення, припинення дії

9) знову, ще раз

4. prep

1) над, вище

2) над, через

3) понад, більше

4) протягом

5) щодо, про

6) по, через

* * *

1) надлишок

2) приплата

3) вiйcьк. переліт ( снаряда)

4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)

5) paд. перехід на прийом

1) верхній; зовнішній

2) вищестоящий

3) зайвий, надлишковий; надмірний

1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-

2) повторення знову, ще раз

3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-

4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованість

5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)

6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу

7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-

8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто

9) вимір по діаметру або упоперек в

10) у сполученнях

1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по

2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за

3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше

4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший

5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-

6) указує на подолання труднощів, перешкод

7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по

8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється

1) надлишок

2) приплата

3) вiйcьк. переліт ( снаряда)

4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)

5) paд. перехід на прийом

1) верхній; зовнішній

2) вищестоящий

3) зайвий, надлишковий; надмірний

1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-

2) повторення знову, ще раз

3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-

4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованість

5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)

6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу

7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-

8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто

9) вимір по діаметру або упоперек в

10) у сполученнях

1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по

2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за

3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше

4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший

5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-

6) указує на подолання труднощів, перешкод

7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по

8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється

выдаться

1) (выделяться) визначатися, визначитися, відзначатися, відзначитися, виказуватися, виказатися. [Визначається своїм розумом та хистом];

2) выдаваться вперёд (торчать) - виставати, вистати, випинатися, випнутися, вистромлюватися, вистромитися, виставлятися, виставитися, вганятися в що, увігнатися, висуватися, висунутися, виступати кудись, виступити. [Гостра скеля виставала серед бурунів. Оця кістка в мене випинається. Велике каміння вганяється (висувається) в море (Неч.-Лев.)];

3) удаватися, удатися, випадати, випасти. [День удавсь (випав) погожий];

4) безл. выдаётся, выдалось - буває, випадає, трапляється, випало, трапилося. Выдающийся (о человеке) - видатний, визначний, одмітний, прикме[і]тний, (а теснее) чільний, виборний; (о предмете) випнутий, висталий, висунутий, виткнутий, виступлений. Ничем не выдающийся - нічим не видатний, звичайний, звичайнісінький. Часть чего-либо выдающаяся углом - виріжок (р. -жка). Выдающаяся выпуклая часть чего-либо, напр. у бочки - опука.

* * *

1) ( выступать) видава́тися, ви́датися, виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; ( выдвигаться) висува́тися и висо́вуватися, ви́сунутися и мног. повисува́тися и повисо́вуватися; ( выпячиваться) випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися и мног. повипина́тися; (несов.: торчать) стирча́ти

2) ( отличаться) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, визна́читися, видава́тися, ви́датися

3) (случаться, оказываться) випада́ти, ви́пасти, видава́тися, ви́датися

1. n

дворічна рослина

2. adj

1) дворічний; що триває два роки; дволітній

2) що відбувається раз на два роки; що трапляється кожні два роки

* * *

1) дворічна рослина; дворічник

2) подія, що відбувається раз на два роки

1. adj

1) незвичайний, незвичний; рідкісний; що рідко зустрічається

2) надзвичайний

2. adv розм.

дивовижно, надзвичайно, напрочуд

* * *

1) рідкий, незвичайний; неабиякий; що рідко зустрічається або трапляється

2) незвичайний, чудовий

задаться

1) бути за(в)даним, загаданим. [Роботу йому вже загадано]. -ваться вопросом - вдаватися в питання, (задумываться) загадуватися над питанням. -даться целью - завзятися, заповзятися (метою), поставити собі мету. [Здавалося, що небо землю втопить завзялось (Грінч.)]. Средина стены -лась - стіна посередині запалася;

2) безл. - щастити, пощастити; (случаться) траплятися, трапитися, бувати. Всяко -даётся - усяк(о) буває (трапляється).

* * *

1) (чем) ста́вити собі́, поста́вити собі́ (що); (сов.: целью) заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся, завзя́тися (зроби́ти що)

2) (выдаваться, случаться) видава́тися, -дає́ться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паде

3) (получаться, удаваться) удава́тися, уда́тися (уда́сться)

4) страд. несов. задава́тися; зага́дуватися; улашто́вуватися, -то́вується; справля́тися; завдава́тися

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

Мамардашвілі, Мераб Костянтинович (1930, Горі - 1990) - груз. філософ З. акінчив філософський ф-т Московського ун-ту (1954). Докт. філософських наук (1970), проф. (1972). Працював у Празі, Москві, Тбілісі; у 1968 - 1974 рр. - заст. головного редактора ж. "Вопросьі философии"; від 1974 р. - голови, наук, співр І. н-ту філософії Академії наук Грузії О. бґрунтовані М. філософські ідеї, зокрема про природу філософського мислення, у 60 - 70-х рр. торували шлях до відкритого світового філософського простору. Оскільки філософія, як вважав М., є мисленням мислення, то його власна філософія також не може бути окреслена як певне філософське вчення, адже вона є процесом філософування, становлення філософської індивідуальності (як призначення долі, що зароджується у таїні невідомого і завершується невідомим). Доля філософа - продовжувати порушувати питання, повсякчас мовчати або мислити вголос, щоб відкрити наскрізний, "великий час" і відчути у цю мить муку народження слова. Філософський акт розгортається на рівні рефлексії, раціо (від лат. ratio - мислення, розмірковування). У філософії, згідно з М., треба мислити, щоб існувати. Той стан, коли трапляється судження як єдина подія, котру неможливо помислити самому мислячому (бо він у цей час говорить), М. умовно називає "трансцендуванням" - виходом за свої власні межі З. а такої "ситуації" в акті свідомості збігаються два сенси буття: "стан" та "знання". Ставлячи запитання перед видатними філософами світу минулих часів, М. постає як самобутній історик філософії, для якого зв'язок між старим та новим знанням існує начебто поза знанням, на підставі рефлексивної дії Я. к майстер філософського слова М. зажив широкого визнання, читаючи курси лекцій у 70 - 80-х рр. XX ст. на психологічному ф-ті Московського ун-ту та в інших навчальних закладах.

[br]

Осн. тв.: "Форми і зміст мислення: До критики гегелівського вчення про форми пізнання" (1968); "Класичний і некласичний ідеали раціональності" (1984); "Як я розумію філософію" (1990).

1. n

1) час; проміжок часу

2) (the while) перев. поет. (весь) цей час

2. v

1) проводити (коротати) (нас)

2) тривати (про час)

3) відволікатися; забуватися за якимсь заняттям

3. prep

до

4. conj

1) доки, у той час як

2) у той же час; тоді як; а

3) поки, коли

4) хоч; незважаючи на те, що

5) а також; до того ж; не тільки..., а й

* * *

1) час; проміжок часу

2) витрачені зусилля та час; стурбованість

1) проводити, коротати (час, to while away the time)

2) дiaл. тягнутися ( про час)

3) забуватися за яким-н. заняттям, відволікатися

1) вводить часові підрядні речення, що, виражають дію, процес, під час виконання яких що-н. трапляється; поки; в той час як; коли

2) вводить речення, що виражає протиставлення; в той же час; тоді як

3) вводить речення з протиставленим значенням; хоча, не дивлячись на те, що

4) вводить речення, що вказує на додаткову властивість, дію; а також; крім того; не тільки... але е

1) рідкий, незвичайний; неабиякий; що рідко зустрічається або трапляється

2) незвичайний, чудовий

1) мат. - множина. -ство конечное - множина скінченна. -ство безконечное - множина нескінченна, безконечна безліч (-чи). -ство везде плотное - множина всюди-густа (всегуста);

2) (большое количество чего) сила, (слабее) багато, багацько, (редко) многість (- гости), многота, (о толпе, рыбьей стае и т. п.) тиск (-ку), валява, навальність (-ности), (гибель, пропасть) гибель (-ли), прірва, (тьма) тьма, (туча) хмара чого; срв. Масса 2. [Несуть її в труні, а народу сила, і всі плачуть (Грінч.). Понасходилося сила людей (Єфр.). Сила мишей (Л. Укр.). Сила очей уп'ялись у Петра (Гр. Григор.). Знаю силу казок (Кониськ.). Не злічити його (пісок морський) за-для многости (Біблія). Частина страшенної многоти тих, котрі заселяли колись (країну) (Павлик). В соборі тиск попівства (Самійл.). Такий тиск риби (Сл. Гр.). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Такого валява риби! (Манж.). Снігу валява (Основа). Яблук там така валява лежить (Козелеч.). Торік у Лебедині навальність була москалів (Сл. Гр.)]. Великое, многое -ство - велика сила, сила силенна, сила силюща, силеча (-чі), великий (фам. чортів) тиск, тьма-тьмуща, тьма-темрява, страх, до смутку, до лиха, до лихої години, до напасти, до вигреба, (фам., грубо) до чорта, до дідька, до біса, до стобіса, до стобісового батька, до гаспида, до гемона, до ката, до хріна, до греця, до сина, до стилої мами, (диал.) до праса. [Йде велика сила чужих на ріднії лани (Філян.). Людей до церкви найшло сила силенна (Звин.). Земель силу силющу надбав (Кониськ.). Раків силеча (Сл. Гр.). За ними великий тиск людей (Куліш). Панства чортів тиск (Греб.). Народу там страх (Звин.). Смілости в тобі до ката (Самійл.). Назбирається їх до сина (Квітка). А на школі горобців до стилої мами (Рудан.)]. Бесчисленное -во - безліч (-чи); безлік (-ку), без-ліку, незліченна (незчисленна) безліч чого. [Безліч гаду (Куліш). Безліч рук до неї простягалось (Л. Укр.). От і лічи таку безліч (Ком. І.). Безлік водяних тварин (Щоголів). Люду зібралося тут без-ліку (Л. Укр.)]. Неизмеримое -ство - безмір (-ру), без- міри, без ліку-міри, неміряно. [Ще того поля - безмір! (Коцюб.). У них було землі неміряно (Мирний)]. Во -ве что - сила, велика сила, безліч, без-ліку чого; сила-силою, валявою, тьма-тьмою, (хмара-)хмарою. [(Гостей) сила-силою була (Квітка). Валявою йдуть люди (Черкащ.). Посіла (сарана) на всіх займищах тьма-тьмою (Біблія)]. Во -ве встречается, растёт и т. п. что - сила, безліч, без-ліку и т. п. трапляється (зустрічається), росте и т. п. чого. Они во -ве падали - сила їх, безліч їх и т. п. падало.

* * *

1) ( большое количество) си́ла, бе́зліч, -і; ( многочисленность) числе́нність, -ності

2) мат. множина́

АТМАН (санскр. - дихання, душа, життєвий принцип, самість, сутність, розуміння) - одне з базових понять індуїзму й інд. філософії, яке позначає вічну та незмінну сутність, суб'єктивну духовну першооснову сущого, вище "Я". А. неодмінно пов'язується із брагманом, вищою об'єктивною реальністю, збігаючись з нею різною мірою тотожності у процесі свого сходження до абсолютної ідентичності. Виділяється чотири рівні співвідношення або ототожнення у процесі зняття суб'єкт-об'єктної опозиції: 1) А. як тілесне "Я" - брагман як Космос; 2) А. як життєве "Я" - брагман як душа світу; 3) А. як інтелектуальне "Я" - брагман як самосвідомість; 4) А. як інтуїтивне "Я" - брагман як блаженство. Уявлення про А. трапляється вже у ранніх ведичних текстах, в яких це поняття позначає не лише дихання, а й життєвий дух, що тлумачиться як певний метафізичний принцип. Свого ж остаточного розуміння набуває у пізніх Упанішадах.

1. adj

1) рідкий, розріджений; негустий, нещільний

2) рідкісний; що рідко трапляється; малопоширений

3) незрівнянний, винятковий, надзвичайний, рідкісний

4) недосмажений; недоварений; напівсирий (про м'ясо)

5) ранній

2. adv

1) винятково; напрочуд

2) рано

* * *

1) рідкий, розріджений; негустий, нещільний

2) який зустрічається, рідкісний; малопоширений

3) рідкісний, винятковий, надзвичайний

1) наслідування Шекспіра

2) вислів, що трапляється у Шекспіра

* * *